День села

Впродовж декількох років чарівне і для багатьох людей рідне місто Верхньодніпровськ кожної осені збирає усі села району на свято під однойменною назвою День району. На це свято приходять подивитися не тільки мешканці міста, а й гості із сіл, які приймають участь у святі.

Цей день проходить не мов чарівна казка. Адже весело усім - від малечі, до старенької бабусі. Дітки розважаються на каруселях, їдять солодку вату та забавляються повітряними кульками. Відвідувачі похилого віку потрапляють не мов у дитинство, адже кожне село демонструє родословні гончарські вироби (глечики, тарілки), вишиті картини, прядки, самовари тощо.

Схоже свято вирішили влаштувати і у селі Мишурин Ріг. Звісно, без ініціаторів, місцевої громади, та сільського голови свято на такому рівні не відбулося б. Отже 15 вересня на прилеглій території будинку культури зібралися майже всі мишуряни святкувати День рідного села.

Кожна вулиця підготувала виставку своїх робіт. Чого там тільки не було. Від старовинних глечиків, прядок, рогачів – до овочів та квітів вирощених на власних городах. Майже кожна присутня на святі господиня прийшла зі своїм коронним блюдом. Як виявилося, у селі є дуже багато кухарів, серед них Вікторія Кріпак, яка представила до десятка блюд. Є й кондитери – так пекти, як пече Світлана Кріт, Галина Задорожна та Лідія Сабадаш, треба повчитися, та й не кожному вдається. Є й своя прекрасна майстриня Ірина Кривцун, яка своїми руками робить чудові іграшки.

Наша сім’я, підготувала виставку екзотичних рослин. Принесли ми показати мешканцям села момордику, тріхозант, люффу, лагенарію, усі види диких огірочків, екзотичні помідори, перці та баклажани. Мама Валентина Семенівна та невістка Людмила приготували декілька страв та салатів у вигляді кролика, гномів та лебедів.

Добре постаралася і Людмила Іванівна Кріпак, яка організувала виставку своєї вулиці Моргуна. Вона обійшла сусідські будинки, зібрала людей, щоб ті прийшли підтримати свою вулицю. І це було не марно. Їй вдалося зібрати одну з найбільших виставок старовинних виробів.

Свято розпочалося о 15-00. На сцену піднялась сільський голова Любов Василівна Яківець і тепло привітала односельчан зі святом, побажала гарно відпочити. Це було дійсно свято. Адже цього дня зі сцени не звучали слова про політику, та проблеми села, вони потроху вирішуються.

На святі був присутній заступник голови райдержадміністрації В.В Шуть, який теж привітав своїх земляків зі святом, та нагородив почесними грамотами райдержадміністрації знаних працівників колишнього колгоспу *Червоний Партизан* та сьогоднішніх працівників агрофірми *Мишурин Ріг*.

Ведучі свята сільські депутати Надія Миколаївна Федьора та Наталья Миколаївна Удала представляли все нових та нових сільських артистів. Добре виступили вихованці дитячого садочку, які підготували для жителів та гостей села пісні та виконали таночок *чунгачанга*. Шкільний танцювальний колектив Україночка під керівництвом станцював два таночки. Приїхали підтримати свято і сусіди лихівчани. Вони теж порадували гуморесками, таночками і піснями. Концертних номерів було багато і всіх нагороджували бурхливими оплесками. В переривах між виступами відзначали та нагороджували жителів села. Зокрема обирали кращі двори. Перше місце посів Сергій Шаповал, йому подарували живе порося. А от за друге місце Володимир Кріпак отримав гуску. Визначили і кращу квітникарку. Перше місце одержала моя мама Валентина Духова, у неї колекція майже із 100 видів квітів. Мама отримали почесні грамоти та цінний подарунок.

Є в селі ювіляри. Наприклад, подружжя Стюпанів Володимир та Ольга у цьому році святкують 25-річча спільного життя. Їх також відзначили подарунками. Поздоровили і старожилів села. Згадали і про самих молодших мешканців. Адже на передодні свята, в селі народилися дві дівчинки Ксюша Новацька та Мілана Духова( наша з Мариною донька). Нас теж нагородили подарунками та урочисто вручили свідоцтво про народження.

Ну, яке ж свято без конкурсів. Їх було безліч. Цікавим виявився конкурс, хто зможе вилізти на стовп за подарунками. Вдалося тільки трьом.

Під вечір комісія на чолі з районним депутатом Москалюком О.П зробили обхід виставки усіх вулиць, та визначились з переможцем. Найкраще підготовленою визнали вулицю Шевченка. Друге місце віддали вулиці *219 танкової бригади*. Це не означає, що вони найкращі. Усі вулиці підготувалися добре, старалися, господині готували свої страви та не спали по дві ночі. Кожен виставлений екземпляр був унікальним.

Наприкінці свята мишуряни пригощали один одного своїми стравами. Куштували організовану владою юшку та кашу, якої вистачило усім охочим. Продовжилося свято дискотекою, а закінчилося різнокольоровим феєрверком.

В кінці, скажу, свято для мишурян вдалося на славу. Усі залишилися задоволені, адже у нас таке свято вперше і гадаю не останнє. Очікуємо на наступний рік.