Поділюся своїми враженнями про дуже смачній і дуже корисний овоч – гарбуз. На порозі весна, тож не гріх нагадати читачам про, здавалося б, відоме. Нагадати, аби не пошкодували ділянки землі під цю культуру. Як мовиться, повернеться сторицею.
Так, у м’якоті гарбуза міститься дуже багато цінного для дитячого організму вітаміну Д, котрий посилює життєдіяльність і прискорює ріст. Клітковину гарбуза легко засвоює навіть послабленій організм, тому страви із нього рекомендують для лікувального і профілактичного харчування. Гарбуз містить багато солей міді, заліза і фосфору, котрі позитивно впливають на процес кровотворення в організмі. Тому лікарі рекомендують вживати цього з профілактичною метою проти недогрів я й атеросклерозу. А ще корисний він при захворюваннях печінки та нирок – великий уміст пектину сприяє виведенню із організму холестерину. Із органічних кислот у гарбуза міститься яблучна. Є в нього і цукристі речовини – глюкоза, фруктоза, сахароза. У гарбузовому м’якуші багато кальцію, калію, каротину, вітаміну С, вітамінів групи В та інших корисних речовин. Дуже корисні свіжий сік із гарбуза, гарбузове насіння. Це загальновідомо. І для свійських тварин немає кращого корму, ніж гарбуз.
Існують сорти столового і кормового призначення. Наприклад, ІСПАНСЬКА ГІТАРА – винятково столовій сорт. Особливо гарній він у пареному вигляді. А ось, ФІГОЛИСТНИЙ – кормовий. Шкіра у нього дуже міцна, тому гарбуз може зберігатися тривалий час. Але при додачі у корм тваринам шкірку все-таки краще зняти. Свійська птиця (індики,качки, кури) при вживанні гарбуза почуваються прекрасно. Гарбуз сорту ТИТАН - і столовий, і кормовий. М’якуш у нього соковитий, солодкий, вага плоду сягає 100 кг. У гарбуза велике майбутнє. Багато нових виведено в Україні, багато потрапило до нас із Китаю, США, Росії та інших країн. Про найкращі з них я хочу вам розповісти.
Із кулінарною метою я вирощую мускатній гарбуз ПАЛАВ КАДУ(Індія). Шкірка і м’якуш у нього оранжевого кольору. Коли розріжеш плід, сік тече, немов із кавуна. Вага гарбуза невелика, до 10 кг. Зберігається понад 4 місяці. Палав Каду – найсмачніший з усіх гарбузів, котрі були в мене. В Індії цей сорт використовується при лікуванні туберкульозу.
Смачна каша і з гарбуза ІСПАНСЬКА ГІТАРА. Цей сорт мені привезли знайомі з Іспанії. Плід у нього довгий, до 1 метра, нагадує гітару. Шкурка дуже цікавого забарвлення – на оранжевому фоні зелені полоси. М’якуш соковита, оранжевого кольору, дуже смачна.
Вирощую, до прикладу, ультра скороспілий, лежкий кущовий гарбуз, котрий займає мало місця. У моїй колекції є й такий. Це ВАЛОК. Шкірка сіра, вага – до 8 кг. Смакові якості посередні, але сік дуже корисний.
Кілька років вирощую гарбуз італійської селекції ЦЕНТНЕР. Шкірка у нього жовта , м’якуш білий (завтовшки 5-7 см). Насіння біле, велике, в одному плоді його налічується понад 800 штук. Тобто гарбуз вигідний для тих, хто вирощує його заради насіння. Середня вага – 50-60 кг, окремі ростуть до 100 кг. На одній рослині зав’язується в середньому до 7 плодів. За термінами дозрівання Центнер належить до ранньоспілих. Як відомо, ранні гарбузі невеликі за вагою. А цей – навпаки. Використовуємо ми Центнер на корм тваринам. І хоча м’якуш у нього солодкий, але вирощувати його для кулінарних потреб немає сенсу. Що ви робитимете з таким гігантом?
Досить поширеним є сорт гарбуза-гіганта ТИТАН. Років 9 тому я купив пакетик із насінням, прочитав, що плоди можуть досягати ваги 500 кг. Дуже хотілось виростити такого гарбуза, засмучувало те, що в пакеті було лише три насінини. Але якось приїхав до мене в гості колега-городник В.І.Удод (який зараз мешкає в Америці) і привіз десяток насінин чудо-гарбуза (він так само зайнявся ним уперше), і нам обом ще дужче захотілось виростити його. Цікаво було, у кого плід виросте більший?! Згідно із анотацією середні плоди повинні важити 180-230 кг. Але ось уже 8 років вирощую Титан, а плодів більше 120 кг вагою так і не одержав. Та й не чув. Аби хтось в Україні виростив плоди вагою понад 150 кг. А загалом, щоб одержати *рекордсмена*, потрібен багатий перегноєм грунт. Слід так само залишити на рослині лише першу зав’язь, а решту видалити. Титан краще вирощувати через розсаду. Потрібні регулярні підживлення і поливи. Батоги у нього довгі, тому рослини краще саджати за схемою 1.5 на 1.5м. Заслуговує уваги і смак Титана. М’якуш солодкий навіть у сирому вигляді.
Не перший рік вирощую я кущовий скороспілий гарбуз сорту УСМІШКА (рос.Улыбка). На одній рослині формується 8-10 плодів вагою 0.5-1.5 кг. Така вага зручна – цілком досить одного плода аби вистачило на всю родину. Смак прекрасний. Гарбуз дуже солодкий, хочеться його скуштувати навіть сирим. Вада – тверда шкірка. Схема сівби – 80 на 80 см.
Вирощую прекрасний французький сорт РУЖ ВІФ ДЕ ТАМП(Паризький червоний). Плоди вагою до 15-20 кг, шкурка темно-червона, м’якуш ніжно-жовтий, соковитий і солодкий. Годиться як для вживання в їжу, так і на корм тваринам.
Цікавий гарбуз МАРІНА ДІ КІОДЖА (Італія). Плоди в нього гофровані, пухирчасті, бугорчаті. Це таке незвичайне творіння природи у вигляді тюрбана вагою 6-10 кг зі солодкою оранжевою м’якоттю.
Середньоспілий гарбуз АПОРТ має короткі огудини і компактний кущ. Плоди кулясті, вагою 4-7 кг. Забарвлення оранжеве, без малюнка. Кірка тонка, шкіряста. М’якуш жовтий, хрусткий, середньої товщини і солодкості. Схожий на Апорт гарбуз ЗОЛУШКА. Забарвлення поверхні плоду золотаво-жовте із оранжевим відливом. М’якуш кремовий, солодкий, смак дуже добрий.
Подобається мені скороспілий ( 900100 днів) гарбуз із Росії КРОШКА. Рослина середньої міцності, із середнього розміру огудинами. Плід пласко-округлий, вагою 2-3 кг, світло-сірого забарвлення, майже білий. М’якуш яскраво-жовтий, тугий, соковитий, солодкий, із високим умістом сухих речовин і цукрів. Смакові якості добрі, зберігається гарбуз непогано.
Ну і як же обійтися в колекції без декоративних гарбузів?! Їх у мене кілька сортів – схожих на м’ячики, груші, грибочки, дині, кавуни тощо. Наприклад, АПЕЛЬСИНКА має дрібні плоди золотаво-оранжевого кольору, вагою 0.2-0.3 кг. Плоди сорту СВІТ ДАМПЛІН нагадують пиріг. Невимовна краса! ТЕН КОМЕНТСМЕНТС має форму красивих зірочок різного забарвлення. На одному плоді є кілька кольорів. Декоративні гарбузи я вирощую для вертикального озеленення саду. Ними так само можна декорувати веранду, будівлю, загорожу, альтанку. Ці гарбузи використовуються у флористиці для оформлення декоративних композицій. Плоди добре зберігаються при кімнатній температурі. При вирощуванні гарбузів дуже важливо уберегти їх від перезапилення з іншими сортами. Багато городників-любителів запитує – чи можна зберегти сортову чистоту насіння гарбуза? Із такою проблемою зіткнувся і я. У перший рік усе було нормально, а на другий з явилися покручені зі зміненими формою і кольором плодів та насіння. Придбати насіння щороку не хотілося. Не було впевненості, що виросте саме те, чого очікуєш. Краще мати свій матеріал. Але як убезпечити себе від *інородців*?
Для забезпечення сортової чистоти гарбуза потрібна просторова ізоляція до 2 км. У межах городу зробити це практично неможливо. Та й немає гарантії, що перезапилення не станеться з допомогою бджіл.
Розповім про той метод, котрим користуюся я. Рослинам кожного сорту виділяю грядки, розміщені в різних частинах городу (сортові особливості передбачають різну площину живлення). Отже, гарбуз посаджено. Тепер треба уберегти жіночу квітку від перезапилення іншим сортом. Із шматка марлі роблю просторий мішечок, щоб у ньому квітка розкривалася вільно. Щойно з явиться жіноча квітка, поміщаю її у мішечок, закріплений навколо ніжки, аби захистити від комах. Почекавши, коли квітка розпуститься (а це відбувається в ранкові години – важливо не згаяти цей момент і вибрати чоловічу квітку, котра розцвіла раніше), видаляю обережно пелюстки. Знімаю марлевий мішечок, з єднаю квітки, злегка струшуючи уміст тичинок чоловічої квітки всередину жіночої. Запилення відбулося, і я знову надіваю мішечок. Таку саму операцію повторюю і наступного ранку. Для більшої впевненості запилюю 2-3 квітки. На одному кущі залишаю 2-3 плоди. Насіння з них достатньо для себе і знайомих.
